ВИЯВЛЕННЯ БУЛІНГУ ТА РЕАГУВАННЯ
ВИЯВЛЕННЯ БУЛІНГУ ТА РЕАГУВАННЯ

Поділитися новиною:

ВИЯВЛЕННЯ БУЛІНГУ ТА РЕАГУВАННЯ

Все більше в українському суспільстві стає поширеним питання щодо проблематики виявлення булінгу та покарання за його вчинення, який охопив відносини учасників освітнього процесу, як в реальному житті, так і в інформаційному інтернет просторі (кібербулінг).

Потрібен був деякий час на аналіз цього явища, розроблення механізму боротьби з ним. З 19 січня 2019 року в Україні набув чинності Закон № 2657-VIIIщодо протидії булінгу, що поклав початок реагування на аморальні діяння та врегулювання даного процесу на законодавчому рівні та визначення меж відповідальності.

Кожне обласне Головне управління Національної поліції зобов’язане здійснювати  проведення превентивних заходів. Інспектори управління превентивної поліції організовують загальну превентивну роботу з дітьми, у тому числі за місцем проживання, у навчальних та виховних закладах, уживають заходів з попередження жорстокого поводження з дітьми, учинення стосовно них насильства.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» поняття булінг (цькування) визначене, як діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Про позитивний вплив Закону на протидію булінгу свідчить судова практика. Так, якщо учасник освітнього процесу, чи то вчитель, чи однокласник, свідомо вчиняє фізичне насильство (штовхання, зачіпання); економічне насильство (пошкодження одягу); психологічне насильство (виражався нецензурною лексикою), тобто  вчиняв булінг відносно свого однокласника, що має систематичний характер, то кривдник понесе покарання.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

-                систематичність (повторюваність) діяння;

-                наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

-                дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого".

Якщо Ви стали жертвою або свідком булінгу, головне- діяти, а не мовчати!

Зокрема, якщо дитина стала свідком булінгу в закладі освіти, передусім вона може розказати про це батькам, вчителю, психологу або безпосередньо директору.

Слід прийняти до уваги, що діє певний алгоритм дій в разі виявлення випадку насильства над дитиною. При виявленні працівником закладу освіти випадку насильства над дитиною або є реальна загроза його вчинення, працівник повинен здійснити наступні дії:

- повідомити про це в усній чи письмовій формі адміністрацію закладу освіти;

- самостійно письмово повідомити про це службу у справах дітей, місцеве управління освіти;

- самостійно повідомити про виявлений факт жорстокого поводження з дитиною в органи поліції.

Отже, в разі повідомлення дитини про факт вчинення булінгу, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу. Керівник закладу освіти відповідає за надання соціальних, психологічних та педагогічних послуг особам, які вчиняли цькування, стали його жертвами чи свідками та несе визначену законом адміністративну відповідальність,  якщо звернення було аргументованим, а керівник не відреагував. Директор школи має розглянути таке звернення та з’ясувати всі обставини булінгу. Надалі директор має створити комісію з розгляду випадків булінгу. До її складу можуть входити вчителі, батьки, соціальний педагог та психолог, батьки ймовірної жертви цькування та булера, дирекція школи тощо.  На засіданні комісія має детально розглянути наявні факти та визначитись: це був булінг чи одноразовий конфлікт. Якщо булінг буде доведено, керівник навчального закладу повинен звернутися з відповідним повідомленням до уповноважених органів Національної поліції України та Служби у справах дітей.

В разі коли комісія вирішила, що факту цькування не встановлено, заявники можуть не погодитися з цим рішенням та можуть одразу  самостійно звернутись до органів Національної поліції України (маючи обґрунтовані докази). Представники правоохоронних органів мають провести фахове розслідування цієї справи та у разі підтвердження існування факту вчинення булінгу, скласти протокол про адміністративне правопорушення, після чого передати справу на розгляд до місцевого суду. Адже лише суд може прийняти рішення про притягнення до відповідальності булера, його батьків чи осіб, які їх замінюють.

Одним із інструментів щодо протидії булінгу (цькуванню) також є Служба освітнього омбудсмена, діяльність якого регулюється постановою Кабінету Міністрів України  №491 від 06.06.2018 року «Деякі питання освітнього омбудсмена».

Освітній омбудсмен є посадовою особою, на яку Урядом покладається виконання завдань із захисту прав у сфері освіти. Основними завданнями освітнього омбудсмена є сприяння реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення права людини на здобуття якісної та доступної освіти. Саме він має розглядати заяви про випадки булінгу у школі, забезпечувати рівноправність та своєчасність реагування на них. Особливо це стосується ситуацій, коли цькування здійснюється вчителями, педагогічними колективами, керівниками та засновниками навчальних закладів. Також освітній омбудсмен має контролювати якість надання соціальної, педагогічної та психологічної допомоги, яка надається жертвам, свідкам та ініціаторам цькування. З 4 листопада 2019 року офіційно працює сайт Служби освітнього  омбудсмена, через який можна направити звернення (скаргу) протягом 1 року після виявлення порушення прав. Скарги розглядаються не довше одного календарного місяця з дня їх надходження. Якщо у місячний строк вирішити порушені у скарзі питання неможливо, встановлюється необхідний для розгляду скарги строк, про що повідомляється заявнику. При цьому загальний строк розгляду скарги становить не більш як 45 календарних днів.

З прийняттям нового Закону щодо протидії булінгу було запроваджено адміністративну відповідальність. Вчинення булінгу (цькування) стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин. Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин. У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють.

Фактично за неповних два роки від прийняття законодавчих змін судами вже винесено більше семисот рішень або постанов у справах щодо булінгу та притягнуто до відповідальності винних осіб.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).

Web-адреса: dvorichna-rda.gov.ua/news/id/13684 | Переглядів: 2678Дата публікації: 14:22 28.01.2021
Пошук
ПУБЛІЧНИЙ ЗВІТ
Консультації з громадськістю
Консультація міністра юстиції України Павла Петренка
Міжрегіональне управління НАДС у Харківській та Сумській областях інформує
...
Анонс подій
Подій не заплановано
Посилання



 

 




Результат пошуку зображень за запитом державний реєстр виборців